Орфографічний словник української мови. 2005.
пошити — I и/ю, и/єш, док., перех. 1) Док. до шити. 2) Шити якийсь час. II див. пошивати … Український тлумачний словник
облазнити — пошити в дурні, в блазні … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
окпити — пошити в дурні; осміяти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
пошитий — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошити I 1). || поши/то, безос. присудк. сл. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошити II 1) … Український тлумачний словник
зшивати — а/ю, а/єш, недок., зши/ти, зши/ю, зши/єш, док., перех. 1) Шиючи, з єднувати окремі частини, краї чого небудь. Зшити краї рани. 2) тільки док. Виготовити шиттям; пошити … Український тлумачний словник
облазнити — ню/, ни/ш, док., перех., зах. Ошукати, пошити в дурні … Український тлумачний словник
понашивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Пошити багато чого небудь. 2) Нашити що небудь на щось (про багатьох); нашити на що небудь багато чогось, у багатьох місцях. 3) спец. Облицьовуючи якусь поверхню, прибити багато дощок … Український тлумачний словник
пообшивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Обшити чим небудь багато чогось. 2) розм. Пошити все необхідне багатьом … Український тлумачний словник
пообшиватися — а/ємося, а/єтеся, док., розм. Пошити для себе все необхідне (про багатьох) … Український тлумачний словник
пошивати — а/ю, а/єш, недок., поши/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) заст. Покривати соломою яку небудь будівлю. 2) у кого – що, у сполуч. з ім. у мн., перен., розм. Вважати кого небудь належним за певними ознаками до якоїсь групи людей за знач. ім. ||… … Український тлумачний словник
